Геть важкі рюкзаки: МОН рекомендує Е-підручники
Опубліковано 23 Жовтень 2018 о 15:27
Блог Діти в місті Кривий Ріг > Геть важкі рюкзаки: МОН рекомендує Е-підручники
Дітям всіх часів добре знайома тема важких ранців. Щодня школяр у середньому носить на плечах від чотирьох до шести кілограмів, це при тому, що норма ваги шкільного рюкзака не повинна перевищувати 10–15 % ваги дитини. Вчені вже давно говорять про шкоду такого вантажу для дитячого організму: деформується хребет, зазнають ушкодження м’язи та нервові закінчення. На щастя, освітня галузь починає реагувати на потреби українських учнів та студентів.
Діти, народжені в 21 столітті, так зване покоління Z, ростуть пліч-о-пліч з технологіями, і хоч іноді батьки скаржаться, що підлітки й дня не можуть прожити без гаджетів та соцмереж, та все ж і в цьому є свої переваги. Як застосувати на користь для навчання цифрові технології знають в Міністерстві освіти та науки України.
МОН займається створенням національної електронної освітньої платформи — сайту, на якому розміщені шкільні підручники, додаткові джерела, навчальні програми та методичні матеріали.
Е-підручники, саме так звуться книжки, розміщені на цій платформі, — це не просто електронні версії паперових підручників у форматі PDF. Це інтерактивні підручники, які існують в режимі онлайн та містять різні мультимедійні матеріали: відео, графіку, відеокурси тощо. За задумом МОН доступ до електронної бібліотеки у дітей та вчителів має бути як в школі, так і вдома.
Завдяки цьому проекту МОН прагне нарешті вирішити проблему застарілих підручників та неактуальної інформації й надати дітям змогу ознайомлюватися зі сучасними науковими досягненнями.
Тайфун, виверження вулкану, процес горіння — завдяки е-підручникам діти зможуть побачити 3Д моделі цих явищ в реальних умовах. Designed by Pressfoto
Ще одне болюче питання, яке допоможуть вирішити новітні підручники — небажання школярів вчитися у форматі минулого сторіччя. Діти покоління Z сприймають та засвоюють інформацію інакше ніж ми, та що важливіше, ніж вчителі. Вони шукають відповіді не у вчителя, а у гугла, не ходять у бібліотеки та спілкуються у месенджерах. Їхній мозок, привчений до швидкого сприйняття і обробки інформації, просто нудьгує на уроках, адже монотонне читання параграфу не зацікавлює дітей.
Електронні матеріали дадуть змогу більш різносторонньо ознайомитися з матеріалом, адже можна прочитати текст, згодом подивитися на ілюстрації, після цього — переглянути відео-реконструкцію. А завершити ознайомлення з темою — твором мистецтва, який зображує явище чи подію.
Такий перебіг навчального процесу не просто робить його більш всеохопним та цікавим. Він просто природній для дітей, які виросли з гаджетом у руці та з малих років стикалися з проблемою «кліпового мислення» — сприйняттям інформації короткими шматками та швидким переключенням з теми на тему.
У зв’язку із запровадженням електронної платформи вчителям доведеться змінюватися та опановувати нові вміння. З цією метою будуть проводитися курси для викладачів, на яких вони будуть вчитися використовувати технології в освітньому процесі.
Мета проекту в тому, щоб зробити процес навчання максимально ефективним та дати дітям всі необхідні інструменти для розвитку. Designed by Pressfoto
Експеримент з впровадження електронного підручника стартує 1 січня 2019 і триватиме до 2021 року.
У досліджені братимуть участь 50 шкіл, відібраних МОН. Всі учні обраних класів будуть забезпечені планшетами, вчителі — робочими комп’ютерами, а в самих класах будуть встановлені інтерактивні дошки. Оснащення відбудеться за рахунок платників податків. У подальшому впровадженні інтерактивного навчання відповідальність за наявність гаджетів ляже на органи місцевого самоврядування, адже після процесу децентралізації кошти передають на місця. Тобто, якщо батьків школярів не задовольняє стан школи, класів, парт чи техніки, то питати треба з директора та з міськради.
Заступник міністра освіти та науки Роман Греба наголосив, що всі матеріали електронної бібліотеки, розроблені за рахунок держави, будуть безкоштовні.