Вірші про зиму та Новий Рік для дітей українською мовою

Гра у сніжки

Із доріжки до доріжки

Полетіли влучні сніжки,

І почався білий бій,

Закрутився у сувій.

Закрутився, покотився.

Під горою зупинився.

Зверху сніг і знизу сніг,

І ніхто узнать не міг,

Де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки!

П. Воронько

Два плюс два

Мені на долоню

Злетіли з хмаринки

Дві білі сніжинки

І ще дві сніжинки.

А разом виходить

Якась дивина —

А разом виходить

Краплина одна!

А. Качан

Зимові свята

Вже перший сніг кружляє над землею.

І тихо падає. Уже вода

Замерзла на озерах. Опада

Останнє листя і яснить алею.

Останній сніг, там бурий, там блакитний,

Іще лежить в окопах і ярах,

Ще в пам’яті метелиць білий жах,

Ще сонце спить.

М. Рильський

Подарунки від зайчика

Через поле, через ліс,

З пагорбка в долинку

Подарунки зайчик віз

Діткам на ялинку.

Їхав навіть уночі,

Не боявсь нічого,

Бо летіли два сичі

Попереду нього.

І освітлювали путь

Очі їх — вуглинки.

Подарунки привезуть

Вчасно на ялинку.

А. Музичук

Дід Мороз

Дід Мороз несе мішок —

В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,

Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,

Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.

Хай вона пограє в сніжки!

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва

Снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач.

Дуже змерзли вуха.

Він і валянки узув,

І вдягнув кожуха,

А з-під шапки, ну, хоч плач.

Виглядають вуха.

— І чого ти зажуривсь? —

Цокотять синички.

— Ти б собі вдягнув на вуха

Теплі рукавички!

В. Каменчук

Йде в кожусі Дід Мороз

Червоніють снігурі

На снігу під липою.

Йде в кожусі Дід Мороз —

Аж сніЖок порипує.

Зупинився у дворі,

Розв’язав торбинку,

Нашій бабі сніговій

Пов’язав хустинку.

Леонід Талалай

Новорічна ялинка

Ой, весела в нас зима,

веселішої нема

— грає срібними зірками,

в’ється синіми димками,

снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!

Скільки грає тут прикрас!

Ми зібралися юрбою,

разом з піснею новою

рік новий зустріти час!

М. Рильський

Пряля

Сидить пряля та й пряде —

сніг іде — іде — іде —

нитка рветься де-не-де —

а вона пряде й пряде.

Вже напряла хуртовин

на шапки для верховин —

на сувої полотна —

на завіску для вікна,

на хустину й укривало —

мало — мало — мало — мало —

сніг іде — іде — іде —

а вона пряде й пряде…

Л. Костенко

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі — лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.

В. Кленц

Зима

Одяглися люди в шуби,

Натопили тепло груби.

Білки гріються в дуплі,

Миші в норах у землі.

Сплять ведмеді в теплих лігвах,

Сосни в інею застигли.

І під кригою на дні

Сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі,

В земляній м’якій постелі,

Де немає світла дня,

Причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці —

Спить вона, мов на перинці,

Й тихо снить хороші сни

Про веселі дні весни.

Наталя Забіла

Десь затрималась Зима

Дecь зaтpимaлacь Зимa,

Снігу білoгo нeмa.

Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,

І нa pічку з кoвзaнaми…

Мoжe, paзoм вcім пoчaти

Нaм перини вибивaти?

Мoжe, нaм пoдушки тpeбa

Гeть уcі пopoзpізaти?

От тoді Зимa швидeнькo

Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:

Щo ж кpужляє тaм білeнькe,

І пухнacтe, і мякeнькe.

І здивуєтьcя Зимa:

Сніг вжe є —

мeнe ж нeмa!

В лісі

Метелиця-хурделиця

Замела лісок.

Як біла ковдра, стелиться

Під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки

По соснах угорі.

Напудрились на гілочках

Поважні снігурі.

Зайчата стали білими, —

Ну зовсім наче сніг! —

Щоб в лісі не зуміли ми

Відшукувати їх.

Наталя Забіла

Завірюха

Розгулялась завірюха —

Виє, стогне і свистить.

Затуля Оксанка вуха

І від страху аж тремтить.

— Ти не бійся, — каже тато. —

Завірюха не страшна.

Це ж бо лижам і санчатам

Намітає сніг вона.

Кучугури встануть вранці

Будуть гірки дітворі…

Скинуть ягоди Оксанці

Із калини снігурі.

О. Винокуров

Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

Воронько Платон

Вже зима в дорозі

Спить під листям їжачок,

Під камінчиком — жучок,

Дідусь — під кожухом,

Зайчик вкрився вухом.

Вже зима в дорозі

На скріпучім возі.

Олександр Богемський

Зимонька

Зимонько, голубонько

В білім кожушку,

Любимо ми бігати

По твоїм сніжку.

Всім рум`яниш личенька

Ти о цій порі

І ладнаєшь ковзанки

В нашому дворі.

Л. Забашта

Зима

Ну й бо ж снігу намело —

Стало білим все село.

Біла стежка, біла річка,

Біла вишня і смерічка,

Біла хата, білі коні,

Тільки носики червоні.

Л. Куліш-Зіньків

Білий іній

На деревах білий іній,

Кущ — мов білий їжачок,

На паркані, вчора синім,

Безліч білих голочок!

Навіть дідова руда побіліла борода.

Білий кіт

Котик вибіг за ворота,

А на вулиці — зима!

Білий сніг і білий котик —

І кота немов нема!

Лиш на кінчику хвоста

Видно плямку у кота.

В. Бондаренко

Сніг іде

Тихо, тихо сніг іде,

Білий сніг, лапатий,

Ми у двір скоріш підем,

Візьмемо лопати.

Ми прокинем зранку

Стежку біля ганку,

Вийде мама з хати

І почне питати:

— Хто ж це так доріжку

Вміє прокидати?

М. Познанська

Наша ялинка

За вікном летять сніжинки

І сідають на вікні.

Ми танцюєм круг ялинки

І співаємо пісні.

Наталя Забіла

Білий світ

Біле місто, білі сквери

І трамваї, і таксі,

Білі міліціонери.

Білі діти — білі всі.

Це ж зима, холодна й біла,

Білим снігом землю вкрила.

В. Бондаренко

Зайчикова ялинка

Де ти бігав, зайчику?

— В темному ліску.

Там знайшов ялиночку,

Гарну отаку!

Я ж оту ялиночку

Вирубав та взяв

І собі за плеченьки

Міцно прив’язав.

Тільки в путь-доріженьку

Рушив, поспішив,

Як до мене зайчики —

Плиг із-за кущів.

— Ой, куди ж це, братику,

Ти зібрався йти?

Чи не хочеш з нами ти

Танці повести?

— Ні, не можу, братики,

Прошу, не держіть.

Віднести ялиночку

Краще поможіть.

Бо давно вже діточки

Ждуть у дитсадку

На рясну ялиночку,

Гарну отаку!

От коли вквітчаємо

Ми її як слід

Та засяють вогники

Між зелених віт, —

Тут почнуться радощі

Для малих діток:

Разом з ними зайчики

Підуть у танок!

Наталя Забіла

Новорічні подарунки

За віконцем зимонька

Снігу намітає,

А дитяче серденько

В мріях завмирає.

Бо, либонь, опівночі

Дід Мороз зайде.

Купу подаруночків

Під гілки складе!

Тож в чеканні солодко

Серце завмирає,

Дитинча замріяне

Дивини чекає…

С. Гордієнко

Новорічна пригода

В нашу хату зайшов уночі

Дід Мороз із мішком на плечі

І говорить: «Із темних дібров

Я до вас дуже довго ішов…"

А мене бере сумнів чогось:

Хто насправді оцей Дід Мороз?

Може, він не із темних дібров?

А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,

Та ні слова мені не сказав.

Він лише мені руку потис —

І я інеем білим обріс!

Качан Анатолій

Дід Мороз

Дід Мороз несе мішок —

В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,

Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,

Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.

Хай вона пограє в сніжки!

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушинку,

Сам запрігся в саночки

І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

А на мене зайчик — плиг!

Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він — туди…

«Не віддам, — кричить, — нізащо!

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!

І цяцьками можно гратись:

Порубаєте ліси —

Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,

І ведміді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці!.

Страшно стало… «Ой, пусти!

Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, —

Я не буду більш ніколи!».

Низько, низько я зігнувсь,

І ще нижче скинув шапку…

Зайчик весело всміхнувсь

І подав сіреньку лапку.

О. Олесь

Білі мухи

Білі мухи налетіли, —

Все подвір’я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

— Галю, Петрику, Кіндрате,

Годі, ледарі, вам спати! —

І побігли до санчат

Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,

Щоб впіймати білу муху,

А санчата їм усім

Змайстрував старий Максим.

М. Рильський

Веселий сніг

Падав сніг,

Падав сніг —

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих і малих,

І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,

Він тихцем сідав на ніс.

А роззяв, як на сміх,

Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз

І довів його до сліз.

А веселі грали в сніжки —

Сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

— Ой, зима, зима, зима!

Оксана Санатович

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі — лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.

Володимир Кленц

Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки

На будинки, на ялинки,

На дороги, на поля —

Біла-біла вся земля!

Сніг лапатий, сніговій…

Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,

Зупинивсь біля ялинки,

Нас чекає на сніжку

В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,

А Снігуронька співає:

— Люба зимонько-зима!

Веселіш, як ти, нема!

Г. Бойко