Як пережити страшні новини та повернутися до життя

Опубліковано 09 Липень 2024 о 10:00

Блог Діти в місті Кривий Ріг >  Як пережити страшні новини та повернутися до життя

Photo: Freepik

Українці вже третій рік живуть в постійному стресі та тривозі, з фоновим страхом за себе та близьких. Попри те, що психіка більшості людей адаптувалася до війни, стаються події, які травмують цілу націю.

Так, 8 липня агресор завдав масованих ударів по багатьом містам України, в результаті яких загинули десятки людей. Також була зруйнована найсучасніша дитяча лікарня «Охматдит», де щороку виконується близько 10 тис. операцій та проходять лікування до 20 тис. дітей, включно з дітьми, хворими на онкологію.

Крім зруйнованої лікарні було понівечено багато житлових будинків та приватних будівель, де загинули невинні цивільні люди. Після таких подій дуже важко тримати себе в руках та не скотитися в депресивний стан. Однак триматися треба. «Діти в місті» зібрали поради, які допоможуть підтримати себе і близьких в цей непростий час.

Ви не одні

Якщо після страшних новин ви втрачаєте віру, не можете нормально працювати і жити, повірте в те, що ви в цьому не самі. Багато людей важко переживають такі події, адже вони забирають у нас опору і сенси. У всіх нас є одна велика травма – це війна. Ця травма складається з багатьох маленьких – страшних подій, які стаються по всій країні протягом останніх років.

Звичайна реакція організму на стрес чи небезпеку – бий чи біжи. Втім, коли людина постійно перебуває у небезпеці, реакцією на травматичні події все частіше стає завмирання. Людина просто завмирає в очікуванні. Її тіло мляве, енергія на нулі.

Крок 1. Визнання та співчуття

Photo: Freepik

Першим ділом необхідно визнати спектр емоцій, які виникають у вас під час переживання травматичних подій. Це може бути страх, гнів, смуток, відчай тощо. Більше розмовляйте про свої почуття з близькими, друзями або спеціалістами, щоб дати їм назву.

Друге – ставтеся до себе зі співчуттям. Дозвольте собі переживати ті емоції, які ви переживаєте. Крім цього, варто усвідомити, що реакцією на такий серйозний стрес може бути тривога, депресія або посттравматичний стресовий розлад.

Крок 2. Ритуали, що підтримують

Під час суцільного хаосу, який руйнує звичний порядок життя, дуже важливо намагатися зберегти свою повсякденну рутину. Саме вона забезпечує відчуття стабільності та нормальності. Прикладіть зусилля для того, щоб час прийомів їжі, сну та активності залишався без змін.

Використовуйте дихальні вправи, вони допомагають заспокоїти тіло, а за ним і розум.

Якщо помічаєте у себе дуже сильні реакції на стрес, почніть займатися з психотерапевтом, щоб завжди мати підтримку та ресурс для повсякденної рутини.

Крок 3. Підтримуйте

Photo: Freepik

Щоб відчути себе більш стійким, необхідно допомагати іншим. Коли людина відчуває себе корисною, відчуття безсенсовності життя пропадає. Ви можете приєднатися до груп волонтерів або груп підтримки, які надають різнопланову допомогу людям або тваринам, що постраждали від війни. Така діяльність забезпечує колективне зцілення.

Психологи радять діяти, щоб швидше виходити зі стану заціпеніння. Сьогодні у всіх нас є спільний ворог, тому будь-яка робота або допомога на перемогу допомагає триматися.

Читайте також: Дитина боїться залишатися одна вдома: що робити?

Крок 4. Розвивайте стійкість

Ми живемо у стані постійного стресу, тому маємо вміти з ним ефективно працювати. Щоб бути стійкими до потрясінь, необхідно мати в житті діяльність, яка сприяє стійкості та благополуччю. Це може бути спорт, який гартує тіло, хобі та творчі заняття, які забезпечують душевну гармонію.

Більше спілкуйтеся з людьми, шукайте підтримку у зовнішньому світі та підтримуйте людей у відповідь. Міцні стосунки з оточуючими можуть забезпечити емоційну підтримку.

Пам’ятайте, що відновлення після серйозних травматичних подій потребує часу, підтримки та стійкості. Давайте собі час на те, щоб пережити ці події, однак не дозволяйте собі впадати у відчай, адже цей стан може повністю зруйнувати ваше життя.

Зверніть увагу на нашу статтю: Топ-10 способів привести себе до ладу – поради психолога