Як зрозуміти, що ви розбалували дитину

Опубліковано 07 Жовтень 2024 о 10:00

Блог Діти в місті Кривий Ріг >  Як зрозуміти, що ви розбалували дитину

Photo: Freepik

Батьки завжди намагаються дати своїм дітям найкраще. Але інколи вони можуть ненавмисно створити нездорові моделі: дитина стає балуваною та капризною. «Діти в місті» дізнавалися, як зрозуміти, що ваша дитина розпещена, і що з цим робити.

Основні ознаки

Дитину легко розбалувати матеріальними благами, поблажливою дисципліною або повною відсутністю обов’язків. Коли діти зростають в такому середовищі, у них може розвинутися нереалістичне відчуття прав.

Як зрозуміти, що ваша дитина розбалувана:

• Дитина влаштовує постійні істерики,
• Не приймає відмову та слово «Ні»,
• Відсутність вдячності,
• Дитина не вміє ділитися чи обмінюватися іграшками,
• Ухиляється від відповідальності.

Photo: Freepik

Крім того, розпещеним дітям притаманна маніпулятивна поведінка. Вони намагаються досягти свого будь-якою ціною. Плачуть, благають або влаштовують істерики, поки ви не здастеся. Така поведінка вказує на те, що вони завжди отримують своє.

Чому діти стають розпещеними

Батьки доволі часто роблять занадто багато для того, щоб зробити дитину щасливою. Точніше, помилково ототожнюють надання матеріальних благ або уникнення конфлікту з любов’ю. Насправді ж, такий підхід до виховання приносить свої невтішні плоди.

Читайте також: Стилі виховання: який оберете ви?

Що ж робити?

Photo: Freepik

По-перше, встановити чіткі межі і дотримуватися дисципліни. Дитина має усвідомлювати, що певна поведінка є неприйнятною.

Друге – навчайте дитину вдячності. Добре, якщо це стане щоденною звичкою, як для батьків, так і для дитини. Заохочуйте дітей казати «дякую», коли вони щось отримують. Гарно тренують цю звичку листи вдячності.

Давайте дитині доручення та обов’язки відповідно до віку. Завдання навчають дітей відповідальності та дають можливість відчувати себе залученими до сімейних справ.

Не реагуйте на істерики та маніпуляції дитини. Пам’ятайте, що діти частіше за все випробовують кордони батьків, щоб зрозуміти, як можна поводитися, а як ні. Тренуйтеся казати «ні». Діти мають розуміти, що не завжди можна отримати те, що хочеш.

І, звичайно, не забувайте про власний приклад, адже діти вчаться, спостерігаючи за своїми батьками. Демонструйте вдячність, показуйте, як екологічно справлятися з розчаруваннями та будьте щедрими. Ваші дії встановлять стандарт поведінки для вашої дитини.

Читайте також: Криза 3-х років: чи всі діти влаштовують істерики?